Іван Кирилович Кушніренко — журналіст, письменник, краєзнавець
- Соня Божко
- 27 трав.
- Читати 1 хв
Авторка: Олександра Бегма
Іван Кирилович Кушніренко народився 1 січня 1947 року в станиці Чорноріченській Псебайського району Краснодарського краю в родині селян-українців, які свого часу втекли від голоду з Запорізької області. Освіту здобув у Гуляйпільській школі-інтернаті, а згодом закінчив філологічний факультет Запорізького державного педагогічного інституту (1970) та факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1990).
Професійну діяльність розпочав як учитель української мови та літератури, але з юності був тісно пов’язаний з журналістикою. З 1965 року співпрацював із районною газетою, а у 1991 році очолив тижневик «Голос Гуляйпілля». Як головний редактор, Іван Кушніренко присвятив себе створенню глибоких і змістовних матеріалів про життя земляків — працівників села, вчителів, робітників, ветеранів війни і праці. Його журналістська праця стала літописом рідного краю, а підсумком багаторічної діяльності стала книга «Степовики» (2010), де через газетні рядки оживає історія Гуляйпільщини.
Окрім журналістики, Іван Кушніренко відомий як автор художніх творів. Його роман «Сиві жита» та численні збірки новел і повістей («Жайворонки над степом», «У степу», «Подарунок осені», «Відгоріла зоря» та інші) є зворушливим виявом любові до рідної землі. Його твори вирізняються поетичністю, щирістю та глибоким знанням людської душі.
Вагомим напрямком діяльності Івана Кириловича є краєзнавство. Вивчення історії рідного краю, особливо літературного руху на Гуляйпіллі, стало справою життя. У співпраці з краєзнавцем Володимиром Жилинським він підготував і видав понад 45 книжок з історії району, а також п’ять — у співавторстві з іншими дослідниками.
За вагомий внесок у розвиток журналістики та збереження історичної спадщини Іван Кушніренко був прийнятий до Національної спілки журналістів України (1984) та нагороджений медалями «За заслуги перед Гуляйпільським краєм» і «За розвиток Запорізького краю» (2004, 2009).
Джерела:
Comments