Вікторія Рощина — голос правди, заглушений війною

Авторка: Олександра Бегма

Фото: https://hromadske.ua/

Вікторія Володимирівна Рощина (6 жовтня 1996, Запоріжжя — 19 вересня 2024) — українська журналістка, яка віддала своє життя заради правди. Вона стала відомою завдяки безстрашним репортажам з окупованих територій України та матеріалам про облогу Маріуполя під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Її голос звучав на сторінках «Української правди», Радіо Свобода, «Громадського радіо», «Цензор.нет» та інших незалежних ЗМІ.

Ще в підлітковому віці Вікторія почала працювати журналісткою, висвітлюючи судові справи та кримінальні події. Із 2022 року її робота стала ще небезпечнішою: вона писала про життя під окупацією, ризикувала власним життям, аби світ побачив правду про злочини російських військових.

У березні 2022 року її вперше викрали — російські військові захопили Рощину у Василівці, потім — у Бердянську, де вона провела 10 днів у полоні ФСБ. Її звільнили лише після примусового відеозвернення. Після цього вона написала про свій досвід у статті для «Громадського». У тому ж році Вікторія отримала престижну міжнародну нагороду — Courage in Journalism Award від Міжнародного жіночого медіафонду (IWMF). Проте вона не приїхала на церемонію нагородження — працювала над черговим репортажем.

У серпні 2023 року Вікторія вирушила на тимчасово окуповану територію, ймовірно для підготовки матеріалу про наслідки підриву Каховської ГЕС і ситуацію на Запорізькій АЕС. Востаннє вона вийшла на зв’язок 3 серпня. Її зникнення підтвердили у вересні, а в жовтні 2024 року стало відомо, що журналістку було вбито в російському полоні. Вона померла під час етапування до Москви. Українські й міжнародні правозахисники назвали її смерть можливою воєнною злочинністю та закликали до міжнародного розслідування.

На початку 2025 року після тривалих перемовин тіло Вікторії було повернуто в Україну. Сліди катувань, ножових поранень, опіків та зниклі органи — усе це свідчить про жорстоке поводження у полоні. Ідентифікувати її вдалося лише за допомогою ДНК-експертизи.

Про історію Рощиної знято документальний фільм «Останнє завдання Віки». Посмертно вона стала лавреаткою чеської правозахисної премії Homo Homini.

Вікторія Рощина — це символ сміливості української журналістики. Її життя і смерть стали трагедією не лише для рідних та колег, а й для всього суспільства, яке вона прагнула інформувати — чесно, відкрито, до останнього подиху.

Джерела:

https://hromadske.ua/authors/viktoriya-roshina